Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зависати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
ЗАВИСЕТЬ — В истории некоторых русских слов наблюдается поразительный семантический параллелизм в ходе изменения значений с эквивалентными словами западноевропейских языков. Иногда общность заметна и в морфематической структуре таких слов. В некоторых… … История слов
вертоліт — льо/та, ч. Важчий за повітря літальний апарат (гвинтокрила машина), що може підніматися в повітря без розбігу і вертикально приземлюватися, а також зависати в повітрі; гелікоптер … Український тлумачний словник
зависання — я, с. 1) Дія за знач. зависати. 2) В обчислювальній техніці – стан обчислювальної системи, в якому вона перестає видавати результати та реагувати на зовнішні запити … Український тлумачний словник
зависнути — див. зависати … Український тлумачний словник
кружляти — я/ю, я/єш, недок. 1) неперех. Рухатися навколо кого , чого небудь, описуючи кола. || по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. || перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. || перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.) … Український тлумачний словник
крутитися — кручу/ся, кру/тишся, недок. 1) Робити обертові, колові рухи; обертатися. || з ким і без додатка. Танцюючи, робити колові рухи; кружляти (у 3 знач.). || Часто змінювати положення тіла лежачи або сидячи; вертітися (у 1 знач.). || Швидко, хапливо… … Український тлумачний словник
провисати — а/є, недок., прови/снути, не; мин. ч. прови/с, ла, ло і рідко прови/снув, нула, нуло; док. 1) Прогинатися під дією власної ваги. 2) Будучи причепленим, прикріпленим до чого небудь, висіти. || Те саме, що зависати 1) … Український тлумачний словник
висіти — 1) (перебувати у вертикальному положенні, не маючи опори знизу), виснути, провисати, провиснути, повисати, повиснути, обвисати, обвиснути 2) (бути / здаватися нерухомим у повітрі), зависати, зависнути, виснути, повисати, повиснути, звисати,… … Словник синонімів української мови
грозити — 1) (кому чому містити в собі загрозу, небезпеку), загрожувати, погрожувати; нависати, нависнути, зависати, зависнути (над ким чим виникаючи, з являючись, загрожувати) Пор. пророкувати 1) 2) (попереджати з погрозою про покарання), грозитися,… … Словник синонімів української мови
